Архів Публікацій

До Дня державного прапора: так все ж таки: жовто-блакитний чи синьо-жовтий?

 prapory-1-2          «Жовто-блакитний – то наша Ліра,

                       Жовто-блакитний – то наша Віра,

                    Жовто-блакитний – то наша Воля,

                  Жовто-блакитний – то наша Доля!»

     (рядки написані на барикадах Білого дому

                                          у Москві 19-21 серпня 1991 року)

 

Серйозні перетворення, по сучасному – реформи, завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд народу, нації…

Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображується вгорі і використовується для передачі зображення герба – Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на зображенні герба як тло основного символу(в нашому випадку – Тризуба).

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапору позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ. Тому з сакральної точки зору зображення на національному прапорі синього(навіть не блакитного!) над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним. Зауважимо, що цей прапор реально відбиває нині існуючий у державі стан перевернутого природнього порядку та продовженням домінування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кількості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне і культурне виродження, і врешті, смерть на триваючій російсько-українській війні.

Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Тому, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо правильний – жовтий (золотий) Тризуб на синьому тлі — і це вірно, хоча колір тла за історичною традицією має бути не синього, а блакитного кольору. Але тоді логічно головний – жовтий колір мав би бути угорі нашого прапору, а не навпаки як зараз!

Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Що українці є хліборобською нацією, тому її природнім символом є синьо-жовтий прапор. Ця примітивна байка, придумана ворогами українців, які панували над ними 74 роки існування тоталітарної московсько-радянської імперії, та мімікрувавши після дивного «другого(!)» проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року почали керувати «молодою», за їх твердженням, новопосталою державою. Замість логічного і історично справедливого відновлення державності, проголошеної 4-м Універсалом Центральної Ради УНР державної незалежності (9) 22 січня 1917 року. Що, до речі, зробили – тобто відновили свою державність, проголошену у 1917-1918 рр. країни Прибалтики та Закавказзя. З відповідним відновленням своїх повноцінних історичних державних гербів, прапорів та гімнів. Українцям же, пост-комуністи та несвідомі демократи нав’язали «новотвори»: перевернутий синьо-жовтий прапор занепаду і розрухи, неповноцінний «малий» герб, обрізаний та змінений варіант гімну…

Але повернемось до примітивної, в кращих комуністичних традиціях створеної «легенди-байки» про «мирне» синє небо над «щедрими» пшеничними полями… Яке воно «мирне» ми бачимо зараз на Донбасі, а як живуть-бідують селяни серед «пшеничних полів», що вже давно за Шевченком «запродані жидові, німоті…» нема вже й що говорити.

По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапору УРСР(привіт-декомунізаціє!).

Harvesting_in_Black_House_Field_-_geograph.org.uk_-_1451821

По-друге, пшениця має у природі жовтий колір лише дуже короткий час у році, а українці є нацією не лише хліборобів, а також промисловців і науковців, митців і воїнів. Тому зведення українського світогляду до селянської праці кріпака є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.

І нарешті: постійно звучить теза – що люди звикли до існуючого прапора й не треба нічого міняти. Насправді не звикли, бо і досі підсвідомо називають існуючий синьо-жовтий державний прапор жовто-блакитним, оспіваним в поезії і прозі українських класиків, зображений на полотнах знаменитих художників («Запорожці пишуть листа султанові» І. Рєпіна), зазнятий на сотнях історичних фотографій та листівок початку та середини минулого століття.   І це підсвідомі обмовки не лише рядових громадян . Так говорять і найвищі урядовці, інші чиновники, телевізійні і радіо ведучі, пишуть у ЗМІ журналісти…

І тому нас не може задовольняти існуючий стан речей в Україні. Ми розуміємо, що стабілізація існуючого стану означає стабільне вимирання українського народу і його розпорошення за межами рідної землі. Потрібно зламати ці негативні тенденції і здійснити суттєві зміни. Проте серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного імпульсу, з оновлення свідомості.Відновлення ж правильного світогляду неминуче вимагає повернення до правильної національної символіки.

Ось наприклад дружня нам Грузія після своєї революції змінила свій державний прапор. І це стало потужним символом оновлення, що принесло свої позитивні результати. Повернення історичного прапора УНР буде мати величезне символічно-історичне значення. Адже в житті як окремої людини, а тим більше в житті суспільства і держави важливо все, а особливо сакральні речі. Тому історично правильний прапор має бути жовто-блакитним . І це буде не просто зміна місцями кольорів, це означатиме повернення Долі країни на вірний шлях розвитку і процвітання.

                           «…Згинуть наші воріженьки як Роса на Сонці»

Автор – Георгій Лук’янчук                

P.S. А кому байдуже все вищенаведене, тому мабуть не колють очі державні прапори України, де синій колір під дією сонячних променів перетворюється на фіолетовий: їм, мабуть теж все в нашому з вами житті «фіолєтово»! Як «фіолєтово» мабуть розробникам офіційного одягу наших олімпійців, що поїхали в Бразилію. Офіційні костюми у вигляді кольорів нині існуючого державного синьо-жовтого прапора виглядають дико з естетичної точки зору…Ніхто в житті, шануючи свій смак і точку зору оточуючих, не вийде на люди в такому чергуванні кольорів – тільки навпаки: жовтий верх, блакитний низ…

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>